Може зле, а може, як ?
Білий зайчик став русак:
Скинув шубку білу, поміняв на сіру.
Де ти, зайчику, озвись! Щось тебе не бачу...
Он ! За кущиком чорниць... Зараз я прискачу.
Мама зайчика туди... Шустрика немає...
Де ж ти, синку ? Ох біда ! - Русого шукає.
Це ж оказія якась шубку поміняла!
Краще б білою була... спокій би я мала.
Непосида-зайченя від мами ховалось,
Не зогледілось мале, як в яму зірвалось.
Рюмсає мале зайча, а гукать не вміє,
А матуся бідолашна зі страху аж мліє...
Тут з"явилась на гіллі цвіркотлива сойка,
Щось бурмосить, голосить, цвіркає і "йойка"
А по тому ізнялась,- мама за ї слідом:
Скоріш, соєчко, лети... щоб перед обідом
Сина-зайчика знайти, поки сита лиска...
Ось він, тут ! Скоріш -скоріш !- вигукнула плиска
Помагали їжаки зайчикові з ями...
Повпивались голочки напам"ять від драми...
Витягає по одній зайчикова мама:
Був би білим, я б тоді чистий спокій мала
В кожної мами є свій зайчик - непосида... 
