Час іде, час не жде,
Я не той – він змінив мене...
Мамо, я вдома знов!..
Друга я, хтів знайти -
Ним мені завжди ставала ти...
Мамо, я вдома знов!..
Я пам’ятаю і хміль відрад,
І щем дошкульних фраз,
Мандрував, але назад
Я вертався раз-у-раз...
Занепадав, вдарявся в плач,
Та все одно кажу: «Пробач»…
Мамо, я вдома знов!..
Я відкидав твою любов –
Тепер душа розбита вкро-о-о-в...
Мамо, я вдома знов!..
Ми заповзято пройшли полон
Розлучення свого,
А чи бути іншим все могло,
Нам не знати вже того...
Я образ в серці твій тримав,
І най в душі моїй зима-а-а -
Та зима мені байдужа, є-і-є...
Бо мамо, мамо, я вдома зно-о-ов!
Я вдома зно-о-ов!
----
Я пам’ятаю і хміль відрад,
І щем дошкульних фраз,
Мандрував, але назад
Я вертався раз-у-ра-аз!..
Думки твій образ переймав,
І най в душі моїй зима-а-а -
Та зима мені байдужа, є-і-є...
Бо мамо, мамо,
Я вдома зно-о-ов!
Я вдома зно-о-ов!
Я вдома зно-о-ов!
Я вдома зно-о-уов!
Дякую. Довелося обирати з двох векторів. В оригіналі у хітфразі "мама", а текст про жінку, дружину Оззі. Він її так жартома називав. Тому або залишати "мама" і писати про маму, або перекладати як є, але тоді змінювати хіт-фразу. Зміну хіт-фрази слухач не сприйме. Тому текст вийшов про маму.