Сам я неначе та билина,
Немає в мене ні сестри, ні брата.
Жінка, син двоє малих онуків,
Ото і є уся моя родина.
Тільки один брат двоюрідний,
Що ще в селі тут залишився.
Та він так як і я, в господарку,
По самісінькі вуха зашився.
Літом двоюрідні приїзджали:
-Аж з Сакт-Петербура та з Москви,
До рідної хати де народились,
Транспортом своїм дорогу долали.
Тепер стара хата пусткою стоїть,
Сумно вікнами гостей виглядає.
Надіється і вірить ще вона,
Що радісний сміх тут ще залунає...
Та дякувати Богу повна хата. Але кожного року приїзджала родина. Збиралися в хаті веселилися, співали пісень, жартували. І був заряд енергії на цілий рік.
Але кожного року приїзджала родина. Збиралися в хаті веселилися, співали пісень, жартували. І був заряд енергії на цілий рік. 
ГАРНО НАПИСАНО ДУШЕЮ
