Ми з тобою просто ти і я. І тому для мене так трагічно те, що ти чиясь, а не моя.
(Василь Симоненко)
І
Збережи мене під небом вічним
У веселці неземних доріг.
Наше щастя буде пересічним,
Зацвіте над нами оберіг.
І ніщо не буде нам трагічним,
Ні на мить мене не відпускай!
Стану променем я сонцекличним,
Оселю в тобі душевний рай! 5.02.14
ІІ
Притули мене під небом вічним
У сплетінні неземних доріг —
Розстелюся щастям пересічним,
Лиш би в серці ти мене зберіг.
Зустрічай мене, як зірку ранню, —
Розпалю світанок твоїх мрій,
Збудуться твої палкі бажання —
У думках ти завжди будеш мій!
Спокуси прозорими шовками,
В ніжність оксамиту огортай,
А клубочок зав’яжи нитками
І ніколи більш не відпускай!
...дуже люблю Василя Симоненка - все,що від нього - моє))) 
