Письменнику Роману Пастуху
Я вас не бачив і не знаю,
Але багато чув про Вас,
Бо й "Рідне поле" все читаю
Й не раз коротаю з ним час.
Ваші вірші, статті у пресі -
Правдиві, щирі від душі.
І не літають в піднебессі,
А йдуть між люди по землі.
Як добре, що земелька наша
Народжує таких синів.
Душа ж бо виплекана Ваша
Уся з українських ланів.
Угольну, край Ваш, не з розказів
І не з книжок я упізнав.
У ній я був багато разів,
Коли в районі працював.
Але ми з Вами не стрічались
І не сходились в нас путі.
Ви, певно, в Вузі научались
І жили в місті, не в селі.
А час летів, як бистрі коні,
Пройшли також роки й мої.
І я тепер у білім фоні
Лічу роки, як й Ви свої.
Але радію і то дуже,
Що є таланти в нас, в краю.
Тому повірте мені, друже, -
Вашу поезію люблю.
Хай Бог Вас завжди вберігає
Від всього злого на землі.
Народ хай любить й поважає
За ваші вірші і статті.
