Надіюсь, Дашаво, що буде ще пісня,
Про тебе, любима, моя дорога.
Бо ти в Україні правдива і дійсна
І слава не даром твоя розцвіла.
Ти перша в країні свій газ добувала,
Й найперша подала у села й в міста.
Ти в працю, як в пісню, і душу вкладала,
Й тому завжди в сяйві є твоя краса.
Твої горизонти усі в забудовах,
Й на карті Європи є твоє ім’я.
Ти завжди була і є у обновах,
Видно така в світі доля твоя.
Ти була у славі колись і в Союзі,
Бо твої заводи давали вуглець.
Тебе пізнавали здалека в окрузі,
За дим, що здіймався з труби до небес.
Тепер естафету прийняла підземка.
Вона твою славу несе у світи.
І це наша гордість, – і бойка і лемка,
Бо всі тобі славу зробити змогли.
Ти завжди цвіла й процвітатимеш далі,
Бо люди твої – то герої труда.
Вони побудують нові магістралі
Й добудуть багатство, що має земля.
А пісню напишуть твої музиканти,
Що юні виходять щороку у світ.
Бо школа таки дає славні таланти,
Й не раз в нашім клубі лунає їх звіт.
