Якось один із кочегарів,
стомився, від сажі, та гарі,
професором стати він захотів,
взяв документи і вчитись полетів,
вчився він довго не рік, не два,
але не стала розумнішою його голова,
став важним той чоловік, почав викладати,
пісня, а не людина, та тільки нічого йому дати,
ректором став той кочегар,поважний зовні,
та тільки в душі чорний нагар,
достав він студентів, та інших викладачів,
розбіглися всі немов втікачі,
закрив лиходій той інститут ,
щоб після нього ніхто не працював тут
на пенсії нині наш так званий професор,
ходе надутий на всіх, мов компресор
його більше не бояться люди,
та він їм робе прикрощі по всюди,
опустився нижче ніж бордюр
і всі його вважають бовдуром
А міг би бути гарним тех працівником,
та став лихим керівником.