Як гарно світиться Земля
Усім,хто в небі на ракетах.
Вона і зіркою сія
І тим,що на других планетах.
Це наша матінка Земля,
Що Бог створив її для людства
І в Всесвіті є не одна,
Та для землян небесна пустка.
Хоч,правда,космос бороздять
Ракети,спутники роками,
Й до нас тарілочки летять
З других світів,що є над нами.
А може то посланці є,
Що хочуть нам добра бажати.
Щоб ми любили все живе
Навчались землю вберігати.
Бо ми так нищимо її,
Ту землю на якій живемо,
Вже навіть збурились святі,
Що ми її не бережемо.
Трясуть,аж корчиться Земля,
Гудуть вулкани,землетруси,
Летить на суші і вода
І все змиває,усе крушить.
А може справді ми другі,
Не ті,що предки наші були.
Занадто мудрі стали всі
Й Земні закони вже забули.
Трощим озонову межу,
Північний полюс нагріваєм,
Засмічуєм Земну кору,
А результат-самі конаєм.
Тому,кохані,обернімсь
Лицем до матінки-природи
І кругом себе подивімсь
Й дамо Землі трохи свободи.
Вона жива і без гріха
Й має закони свої тоже
І,як свтило в небесах,
Другим світам ясніє тоже.
