|
Не мали ми України,вільної не мали,
Бо на нашій рідній землі ,все були гетьмани.
Замість дружно об"єднатись і жити,як люди,
Вони гризлись між собою-користали юди.
І так з давен-давниної-де три українці,
Там потрібно два гетьмани і то,як індійці.
А тим часом вороженьки неньку грабували,
Не жаліли і сирітки,сорочку знімали.
Роздирали на всі боки,на куски ділили,
Україну,рідну нашу,щоб ми в ярмі жили.
Та діждались ми шановні,своєї держави,
Й нам би жити і трудитись,бо і Бог є з нами.
Але де там,ми не тії,знов пішла ділема,
Розвелось,як тлі на світлі,гетьманів проблема.
Кожний хоче бути старшим у верху,в державі,
І купити собі крісло,щоби бути в славі.
Та не бачуть бідолахи,прірви під собою,
Що вже наша Україна пливе за водою.
Нема м"яса уже свого,ні пшона ,ні гречки,
Зате маєм у верхах щодня суперечки.
На полях-кущі зарослі,будяки,кропива,
У нас хіба води свої і море ще пива.
То чомуж ми,друзі милі,те все добре бачим,
А сприймаємо спокійно...Невже їм пробачим?
Росте молодь в нас,як квіти,родившись на волі,
Та невже вони не варті,щасливої долі?
То давайте об"єднаймось,досить нам терпіти.
Нам потрібно в Україні жити і радіти.
Сіять хліб і все до хліба,будувать державу.
Піднімати її імідж й давну в світі славу.
Щоб ми мали вже навіки мир і спокій в хаті,
А небули наймитами чужоземній знаті.
ID:
727497
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 06.04.2017 13:16:11
© дата внесення змiн: 06.04.2017 14:03:43
автор: Дашавський поет
Вкажіть причину вашої скарги
|
Чудовий вірш! Патріотично!!! 
