Який то жах без віри жити,
Яке то зло,коли пуста душа,
Коли не вмієш мріяти й любити,
Коли Вітчизна й то тобі чужа.
І гірко те,що коришся негоді,
Пускаєш в серце ти не бажані думки,
Співати гімн нашій природі,
Сидиш,як в"язень,в затінках краси.
Але поглянь,які сади зелені,
Які пісні виспівують птахи,
Які романи творять улюблені,
Які щасливі у людей стежки.
Тому міняй характер ,любий друже,
Не будь черствий і в"ялий,як качан,
Тоді й життя веселим завжди буде,
І ти підеш землею наче пан.
Будеш з людьми і з друзями в любові,
З дороги вірної ніколи не звернеш,
Щасливий будеш і в труді, і в слові,
А у біді підтримку все знайдеш.
Бо тільки в дружбі,злагоді і мирі,
Цвіте в людини серце і душа.
Такі повірте завжди є щасливі,
Здорова й сильна є у них сім"я.
