Дозволь у віршах не фальшивити
цей самотній вечір лиш для мене...
Часу не існує, крадькома хвилини
і ми пульсуємо у венах.
Ще не хочеш мене відпускати...
мої вірші неначе птахи безкрилі,
я так звикла вічність чекати...
десь шторми, а десь тихі хвилі...
Неспокійною птахою об скло вікон
на долоні перший день весни.
Їдкий і зів`ялий людський закон...
Ми замикаємо вібрації світу
відчуваю, в них живе Господь...
В абстракції думок усе розмито.
Нарешті весна, а згодом і літо...
птахи...