(пісня)
Ти казав, що завжди разом,
В радість і в лиху годину.
По щоці скотилася сльоза.
Бо твої слова, як вітер.
Їх ніколи не догнати.
Я не плачу, то мабуть роса.
Не давати серцю волю,
Серце заведе в неволю.
Так казала матінка моя.
Обіцянки про кохання,
Забуваються до рання.
Але вірять всі і вірю я.
Ти зайшов в вагон а серце,
Закричало зупинися.
Де шукали правду, ну знайти.
Подивись, це я, кохання,
Що признатися не може.
Донька буде гарна, як і ти.
