Вірш написаний одному
юнакові, який закоханий без тями.
Ти така загадкова сьогодні,
Що не можу дібрати слова.
Ти така неземна і холодна,
Ніби лялечка, тільки жива.
Та зітри мертві чари із личка,
Я кохаю тебе, як ти є...
Може й здалеку це тобі личить,
Та повір, це давно не моє.
Ходиш здерши голівку, як пава,
Мов пливеш й пишеш ніжками шлях...
Й ледь примітна усмішка лукава
В моїм серці підсилює страх,
Що тебе я колись, а загублю...
Все розвіє дурний макіяж,
Хоч тебе я кохаю і люблю...
Ти єдина у мене – це зваж.
17.11.16р.
