Учора після спільної вечірньої молитви донечка,як зажди,бажала нам доброї ночі.Підійшла,поцілувала маму,потім мене.Я пригорнув її ,поцілував у щічку ,в очки ,в лобик.Доця запручалася та й каже:
-Ну,тату!Чому ти мене так багато цьомаєш?Я вже не маленька твоя доця.(Їй вже аж цілих дев'ять років!).
-Маленька ,маленька !-стараюся переконати її.
-Ну,тату!-сміючися,перебиває мене .
- Скоро я буду стареньким-стареньким,але і тоді ти будеш для мене маленькою донечкою.
Слухняна татова помічниця мовчала.А потім тихенько пішла в свою кімнату.
На добраніч тобі ,моя маленька красуня!Моє велике натхнення,моя найбільша радість!
30.11.16.
