Я вчора була цілий світ.
Сьогодні... Як сніжинка,
Що впала як засохлий цвіт
В закинуту хатинку.
Я вчора була всіх принцес
Гарніша на планеті!
Та див немає. І чудес...
І я в чужій кареті...
Ще вчора була Янголя,
Малесеньке і рідне.
Босоніж йду як те маля,
Обідране і бідне.
А навкруги так ліпить сніг!
Так захотілось дива!
Ти вчора був у моїх ніг...
Чи нині я?.. Щаслива?..
Що ж ти так робиш?! Взяв й пішов.
Ні поцілунку навіть.
Так поглумилася любов,
Ще й покормила пам'ять.
В уста ще вчора цілував,
Кормив мене з тарілки.
Сьогодні вітер майстрував
Крильцятка біля хвіртки.
Щоб полетіла і знайшла!
Щоби якось впросила!
Та цілий світ я обійшла.
Та всі зносила крила!
А ти... Закривсь на сто замків.
Від мене щоб сховатись...
На крила зшию сто дзвінків,
Щоб в небі не штовхатись.
Бо Янголи всю ніч летять.
Просила їх шукати
Тебе завжди!.. Що ж гомонять?..
Що ти... Зробив вже й грати.
Щоби до тебе не прийшла.
Щоби... Не залетіла.
Ти не журись... Я вже пішла...
Я... Вірить в щастя сміла...
дуже - дуже 
