Душа сумує… в ній кружляє сніг…
Шалена пристрасть… несумісна із зимою:
З її морозною й холодною ходою!
Сніги приспали почуття осінні,
І ночі ці такі сумні і довго плинні…
Душа сумує… в ній кружляє сніг…
І, хто би їй розрадити щось зміг?
О, сутінки зимові, Ви байдужі –
Хлюпоче осені відлуння у калюжі!
Такі холодні дні й сумні…
Серце тріпоче кригою душі!
Не відігріти почуття, які палали,
Й сніги колись горіли, бо ми так кохали!
03. 12. 2016 м. Львів автор Наталія Калиновська
