Я прийду до тебе у твій сон
І вуста зігрію поцілунком…
Заберу тебе у свій полон,
Будеш ти для мене подарунком.
Ватру запалю в твоїй душі,
Щоб твоє кохання пломеніло.
Бо кохання – це життя рушій
І у сні зігріє твоє тіло.
А коли закінчиться твій сон,
Ти щаслива встанеш спозаранку,
Я тоді візьму тебе в полон,
На вікні засунувши фіранку.
Ватрою горітимемо вдвох
І серця заб’ються в унісон.
Тільки соловейко тьох та тьох,
Нам підкаже: - то уже не сон…
