І десь в старому таки Львові
На перехресті вулиць й часу
Ступала тихо я...Поволі
І Вас побачила відразу
Зійшли немов би із портрета
В оточенні сміливих львів
Мимо проїхала карета
Тому мені й забракло слів
Насправді я не вірю в казку
Вже виросла із цього віку
Мені б кохання його й ласку
Віддала ж серце чоловіку
Я Вас люблю уже давно
Так - так.І я не помиляюсь
Життя летить немов кіно
Караюсь мучуся й не каюсь
Люблю кохаю Вам шепочу
На вулицях старого Львова
Вам душу віддала дівочу
Ви зрозуміли все з півслова
І десь в старому таки Львові
Без зайвих слів і без вагань
Ступала тихо я...Поволі
З морем надії й сподівань
