Ми не з тими дивимось фільми
І не з тими ходим в кіно...
Ми не з тими маєм щось спільне
І не з тими спимо...
Не для тих ми творимо всесвіт,
Свою душу даруєм не тим.
Засинаючи в обіймах не перших
Прокидаємось, неначе, з чужим.
Ми шукаєм людину подібну,
Трішки схожу на першу любов.
Бо душі дійсно потрібно
Те, чого ніхто до сих пір не знайшов...
Ми не з тими проводимо час
І, буває, не з тими живемо до загину.
Але «тих» вже не існує для нас;
Тих, що колись відірвали від душі половину...