Задивилася смерічка над чарівним плаєм-
Там співаночка Марічки лине понад гаєм...
-Ой, заграє в полонині милого флояра,
Най співають гори сині - буду йому пара...
Якби мені друга воля, то б і не співала,
Коб на мене інша доля, то би й не кохала...
Ой, покличуть гори сині дівчину - співанку
До потічка у долині, до сопілки Йванка...
Там водиченька заграє, поманить закличков
До мелодії флояри дівчину Марічку...
Зашуміли темні води - коцом вкрили чічку,
Понесли дівочу вроду і любов Марічки...