Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ЛЕБЕДИКИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую і повністю з вами погоджуюся; та ще й долі у птахів бувають схожі на людські долі...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Лебеді птахи особливі. Не дарма ж Василь Симоненко писав:Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіть, тихі зорі, синові під вії... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оксаночко! Кажуть, що час всі рани загоїть; а я вже давно переконалася, що є рани, які і час не загоїть, просто ми якось навчаємося жить із цим болем...
DVI, 03.07.2016 - 21:04
Вік свій вміють лебедів вірності прожить. Хто ж посмів цих лебедів навік розлучить?.. Це дуже тяжко пережити,особливо коли йдеш в відпуск. Читав з сльозами.Дякую. З повагою Володимир. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире! Це з мого зошита: "Коли душа і плаче, і болить". У мене бувають такі дні, що я нічого не можу робить, доки не перечитаю зошит від корочки до корочки, та й наплачуся у волю, і здається, що якийсь важкий тягар знімаю з плечей...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Отак і живемо з болями, а все ж якось знаходимо сили: і живемо, і працюємо, і читаємо, і пишемо...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ілею! На жаль і наше, і пташине життя зазнає таких втрат, які невимовно важко пережить...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Людо! На жаль люди бувають байдужі і жорстокі, як до людей, так і до птахів, та й до тварин...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! Так,це життєво і в лебедів, і в лелек, і в людей, і як ми переносимо в болях, муках і в трепеті подібне горе, так і лебеді...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Це написано давно, скоро після смерті мого синочка, зрозуміло, що мені було так боляче, що я й світу білого не бачила; але мені було жаль і невісточку, яка з чотирімісячною донечкою,як чаєчка змучена і засліплена горем, горнулась до мене,..ні далі писать не можу, сльози застилають мої очі, бо ж і невісточки давно нема..Вибачте за мій сум і сльози, та чомусь моя невісточка нагадувала мені оту лебідочку, про яку я написала... |
|
|