Старенький рояль у забутій кімнаті.
В кайданах у тиші і пилу печаті.
Але ще живий, ніжно спогад плекає.
Про те, як рукою хтось клавіш торкає.
Про те, як натхненно хтось грає Шопена.
І оплески, оплески... Світло і сцена...
Старенький рояль у кімнаті забутій,
Як зірка колишня, що зараз у скруті...
Дуже гарний вiрш. Дiйсно, зараз багато людей не звертають уваги на iнструментальну класичну музику, вважають ii зовсiм не модною. Але, насправдi, у кожному музичному жанрi е своi шедеври. I в iнструментальнiй класичнiй музицi також е багато творiв дуже високоi якостi, зокрема i у Шопена. Але найбiльш мелодiйнi у цьому музичному жанрi, на мiй погляд, музичнi твори чеського композитора Бедржиха Сметани, просто балдiеш, коли слухаеш його музику.
Ірин Ка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви як завжди потішили мене своїм коментарем! Дякую і обов'язково послухаю Бедржиха Сметану!
Він розбивав та зрощував серця...
Хіба ж сумує він лише за сценою?
З-під клавіш розліталося натхнення
Союзу пристрасті Шопена і Жорж Санд...
Ірин Ка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Багато таємниць, натхнень та спогадів
Приховують його старенькі клавіші.
І пристрастно-гарячих юних поглядів,
Серця були тут щирі і лукавіші...
Дякую Єлю!!!