Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ДІВЧИНОНЬКА, ГОЛУБОНЬКА… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! може ж таки діждемося кінця цієї війни, тоді будемо писати про мирні події...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Галино! Журливе життя, журливі й пісні...
палома, 14.06.2016 - 22:29
І всім разом молитися, щоб згинула війна!Щоб всі були здорові та щасливі! геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Паломо! Та ніби ж і молимося, та яи наші молитви до Бога не доходять, чи ми вже такі грішні, що й Бог нам не допомагає,..хто знає...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ніно! Доки йде ця непотрібна нікому війна,усе наше життя журливе...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо! Життя сумне, тому сумне і пишемо, і бачимо, й читаємо, і відчуваємо...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! На жаль гинуть наші діти, батьки,брати; страждають люди і кінця цьому не видно. Ну скільки ж можна?..
Ганна Верес (Демиденко), 14.06.2016 - 21:01
...молить Бога й доленьку,щоб згинула війна... Добавляю і свою молитву, щоб закінчилася війна. Обираю. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Дай, Боже, діждатися закінчення війни, щоб більше вже ніколи не гинули сини...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Аязе! Заходьте, читайте, пишіть, коментуйте. Я теж загляну на вашу сторінку...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іване! Це не лише прикро, це дуже боляче, я це пережила і знаю...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Пташко! Я писала цей вірш 2 чи 3 дні тому, і перед очима стояла моя покійна невісточка ще тоді, коли загинув синок, а вона як згорьована чаєчка, з чотиримісячною донькою на руках, я й сама не знаю, як витримало тоді моє серце...Вибачте, що навіваю сум...
|
|
|