"Стоїш високо — не будь гордим,
стоїш низько — не гнися"
Я є людина, маю різні почуття -
важливі чинники всього мого життя…
Найбільш були для мене цінні: доброта,
взаємне розуміння та співчуття…
«Люблю, кохаю» – оминала ці слова,
також емоції «ненависті і зла»…
А заздрила завжди лиш тільки тим,
хто вільним був у мандрах, як пілігрим…
Кому відкрився Світ прекрасний і дива -
а я, на жаль, в той час була "невиїзна"…
Мені було все рівно - з ким живу і де,
Щоб кожен день цікавим був – це головне!
Стосовно вдячності – це перш за все, батькам
завдячую за те, що в дар - моє життя…
Я цінувала їх душевну простоту,
і вдячна за дитинство й юність золоту…
Жалкую, що занадто гордою була,
Ще й досі це недолік і моя біда…
Як прикро, що приходить пізно каяття,
Можливо, зовсім іншим було б моє буття…
щемно 
