Мені прикро коли мені в душу плюють
Коли кожен із нас давно хоче убити.
Скажи тільки правду - тебе всі заклюють
А можуть й добряче обличчя розбити.
Мені прикро коли помирають найкращі
І живуть довго ті, котрі вбили мільйони.
Я завжди з приниженням дивився їм в пащі
В яких помирали цілі батальйони.
Бо зараз часи коли всі ні за кого.
Коли кожен боїться за власні штани,
Й нахабно проходить попри сліпого,
Тому що ніхто він, а ви всі пани.
Візьміться за голови і їх підніміть
Очі відкрийте і цей світ роздивіться.
Не принижуйте ближніх, краще їх обніміть
І за їх щастя щосили боріться.
Тому що коли до нас дійде ворог,
Ми будемо сильні і вже не самі.
Будьте обачні й не намочіть порох
В цій мокрій траві і в холодній імлі.
