Плаче небо гіркими сльозами. Серце вкрили болючі рани. Буду чекати довгими роками. Залишу нереалізовані плани. Та потяг вже може піти! І голосу звук затихне в пітьмі. Ніхто не підкаже, куди треба йти. Житиму вічно у власній тюрмі...
ID: 628108 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 12.12.2015 15:16:17 © дата внесення змiн: 12.12.2015 15:16:17 автор: Sangre
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie