І шум і гам посеред міста.
Воно понуре у барвистім листі.
Занедбані думки і мрії у людей.
Життя і біль-усе переплетінь пісень.
А ми навчилися уже й не жити,
І не кохать й не боронити.
Уся буденність поросла в кошмар,
Історія-в болючий сон примар.
Байдужість поросла у вічність.
А щастя залишилося у віршах.
Усе оточуюче нас впадає в прах.
Життя іде галопом по кістках.
Та віра в майбуття ще змушує в серцях
Плекати слово "Україна" на вустах.
Робота зроблена...Майден стояв та ще не зник.
Він у думках у нас іще живих.
Добром і вірою ми лиш здобудем долю.
І людство днесь зуміє зрозуміть то слово "Воля".
