Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Діалог на тему: Голод 32 – 33 рр. ХХ ст. Що у світі найстрашніше?Недитяча розмова з внучкою про г - ВІРШ
logo
Ганна Верес (Демиденко): Діалог на тему: Голод 32 – 33 рр. ХХ ст. Що у світі найстрашніше?Недитяча розмова з внучкою про г - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Діалог на тему: Голод 32 – 33 рр. ХХ ст. Що у світі найстрашніше?Недитяча розмова з внучкою про г

Ганна Верес (Демиденко) :: Діалог на тему: Голод 32 – 33 рр. ХХ ст. Що у світі найстрашніше?Недитяча розмова з внучкою про г 
- Що у світі найстрашніше? –
Запитала я в бабусі.
- Розповім тобі пізніше,
Ось, як трохи підроблюся.
- У Маринки пес найзліший,
Я його вже так боюся.
- Розкажу про найстрашніше, 
Лаву застеля бабуся.

- Боюсь півня діда Гната –
Часто гониться за мною.
Бабця каже:
- Я багато
Розповім тобі страшного.

Це сьогодні ви безпечні,
Бавитесь у теплій хаті.
Їжу я дістану з печі.
Хліба й солі в нас достатньо.

Бавлять іграшки вас, квіти,
Люблять-пестять мама й тато.
Треба, внучко, тобі звісно
І про інше, мабуть, знати.

Найстрашніший голод в світі.
Був і в нашій він країні,
Пухли люди, навіть, діти,
Бо багато днів не їли.

Голод розпочавсь зимою.
Спека врожаї спалила.
Лиш про їжу була мова
І ставали люди злими.
Не про щедрість тоді дбали,
Ні! І ніде правди діти,

Вже й сусід не пригощали –
Помирали власні діти.

То були страшні картини.
Люди падали, як мухи,
На дорозі, біля тину.
Потім трупи ці, розбухлі,

На вози вкидали якось,
Не робили й домовини,
Вивертали в одну яму.
Звідти трупний запах линув…

Знищив голод нас мільйони:
Цілі села вимирали.
Не дзвонили по них дзвони –
Церкви всі позакривали.

Скільки лиха! Скільки горя!
Пережив народ наш, бідний,
Що здавалось меркли зорі…
Й вітер повернувся з півдня.

А весною на деревах,
Як з’явилися листочки,
Зажили ми й недаремно:
Вижили сини і дочки!

Лобода, стручки з акацій,
І з калачиків зернята –
Не рослини з аплікацій,
А звичайний харч тридцятих.

Потім ягоди поспіли,
Кукурудза налилася.
Люди їх раз по раз їли –
Врешті мрія їх збулася.

Той, хто вижив, знає ціни
Хлібу, крупам і картоплі.
Він завжди запаси цінить.
Серце враз його розтоплять

Сльози тих, хто хоче їсти.
Тож неписані закони
Для села, я чи для міста:
Голоду не буть ніколи!..

Ганна  Верес.

ID:  625528
Рубрика: Поезія, Історична лірика
дата надходження: 02.12.2015 13:23:45
© дата внесення змiн: 03.12.2015 22:49:19
автор: Ганна Верес (Демиденко)

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Віталій Назарук, Я от А до Я..., Єлена Дорофієвська
Прочитаний усіма відвідувачами (873)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Я от А до Я..., 06.12.2015 - 22:00
Дуже дякую за такі твори...в мене не було нікого хтоб розказав про ті роки з перших уст 12 12 12
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам за візит, за чуйність душі Вашої, адже це можна зрозуміти зі змісту коментаря. Хай Бог убереже вас і Вашу сім*ю від такого лиха.
flo23 flo28 flo27 flo23
 
Тарас Яресько, 03.12.2015 - 22:04
Чудовий твір, пані Ганно, і такий потрібний - щоб діти-нащадки знали...Ви Молодець,мої шанування Вам! 12 16
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тарасе. Не писати про це - не маємо права. 42 43 flo31 flo31 flo31
 
Mik (галицька миша), 03.12.2015 - 09:19
12 17 17 16 29 29 flo26
Проникливi рядки, Ганночко!
Я не мiг почути про тi жахливi роки вiд власних родичiв, бо вони, звичайно, були мешканцями Галичини, а не "УРСР". Але, доводилося ще в дитинствi i в юнацтвi спiлкуватися з представниками старшого поколiння з лiвого берегу Збруча. Тi люди розповiдали про таке, що навiть i слухати було страшно.
Зараз тих людей, певна рiч, вже немає у цьому свiтi, бо рокiв надто багато минуло. Окремi непоряднi "публiкатори", користуючися вiдсутнiстю живих свiдкiв Голодомору, поширюють пiдлу брехню, мовляв, нiякого штучного голоду не було. На пам'ять спадають два прiзвища: Ю.Мухiн та С.Кремльов (Брiзкун). Вони старанно леплять янгола зi Сталiна, а в "окремих проявах браку їжi " звинувачують... українських селян - мовляв, ледарями були, навмисно худобу рiзали, аби в колгосп не здати тощо... Читаєш оцих "авторiв" - нiбито шмат лайна в руцi тримаєш, потiм хочеться їх вiдмити. Та ще й позицiонують обидва себе... етнiчними українцями. (Пишуть росiйською.)
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Головне те, що знаємо ми з Вами, багато інших порядних людей навіть з нашого клубу, тож маємо доносити цю гірку правду людям. І це правда, бо ми її знаємо з перших вуст, від тих людей, що пережили голод.
А на тих "етнічних українців" не звертайте уваги. Бог розбереться. Дякую за коментар. flo19 flo19 flo19
 
Зоя Журавка, 02.12.2015 - 20:17
Матуся йде одягнена в сорочку,
Що халамидою наопашки висить.
Навколішки стає, гукає:Синку!
Куйовдить чуб... Як далі жить?
Без сліз тужила, бо не має сили,
Очима дивиться сумними,
Складає руки навхрест.
Шепоче, щось устами вже сухими.
Пора й тобі вже синку в домовину.
Спасибі Господи, що пожалів без мук забравши,
Бо вчора Галя марила, так настрадавшись.
І мов та яблуня старезна застогнала
Й біля синочка вже знесилена упала.
Надсилаю кінець вірша, мабуть не помістився. Приємно, що Вам сподобався. Цей вірш я написала в минулому році з реальних розповідей-споминів про голодомор...таке жахіття люди пережили...Не дай Бог...
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Зою. Я так і думала, що хлоп*яти не стане. Да, такого й не придумаєш, і в сні не побачиш.
17 17 17 Царство Небесне всім невинно убієнним!..
 
Зоя Журавка, 02.12.2015 - 18:58
cry cry cry СТРАШНІ ТІ РОКИ...
А ЇМ ЗДАЛОСЬ, ЩО САМ ГОСПОДЬ ДАРУНОК ДАРИТЬ. (про голод 33-го) .

Розповіла мені якось бабуся
Про яблуню, старезну престару.
З покрученим і крючкуватим гіллям,
Без листя, почорнілу і сумну.
Одним єдиним яблуком всміхалась
Поглянувши з висот, голодним дітям.
Ви все вже з'їли, навіть листя
І заскрепіла гіллям по старечому сердито.
Єдине яблуко гойдалось на маківці,
Уже поморщене від першого морозу.
Всміхалось хлопчакам рум'яним боком,
Манило їх і обіцяло насолоду.
Тим хлопчакам на мить здалось,
Що сам Господь дарунок дарить.
Один схиливсь на крюк і по старечому зігнувсь
Очей не зводив, яблуко те манить-манить.
Чи грудку кинуть? Міркував, той, що в кашкеті.
Полізти б... Силоньки нема.
До них підбіг ще й третій,
Чорнявий, мов би циганча.
Вони у нього запитали:
-Кого ви вчора на підводу клали?
-Сестрицю Галю, полетіла вже до раю
казала мама. Скінчились муки і життя.
Настусі, з вечора макухи крихту віддала ,
Мене голодного лиш обняла.
То може я полізу за яблуком угору?
Ти геть знесилений від голоду і горя.
Лиш підсадіть і обхопив руками стовбур.
Зібрав всі силоньки і груди воздухом наповнив.
Усі гуртом вовтузились, кректали,
Тонкими рученятами тримали,
Слабенькі плечі підставляли,
Таки вчепивсь. Вони знесилені упали.
Сердито яблуня торохнула гіллям
І заскрепіла по старечому немило.
-Та як не сила, повертайсь.
А яблуко всміхалась, як на диво.
Хлопчина ліз із гілочки на гілку,
Мовчав і силоньки беріг.
Пронизуючи тільце невагоме
Несамовито вітер плакав й вив.
Зібравши сили всі до купи
Дитина, підкоряла висоту.
-А як же ми його ділити будем?
Журились ті, що залишилися внизу.
Піднявсь хлопчина на найвищу гілку
І враз відчув, що він пливе.
Обм'якло тіло і немов пір'їнка
Летить-летить, ось-ось впаде.
Аж застогнала яблуня сердито,
Почули скрип той, наче плач.
До ніг скотилось яблуко налите
Рум'янцем, сонцем і життям.
Матуся йде одягнена в сорочку,
Що халамидою наопашки висить.
Навколішк
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зоєчко, мороз поза шкірою... Я вражена. Але ж вірш недописаний: то що ж з дитям? Хлопчик розбився? Так?
Шкода що серед смайликів немає свічечки.
Ну, вижив же народ!!!!! Виживе й зараз Україна!!! Народиться нове покоління й іншою буде Україна.
12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 give_rose 19 22 17
Дякую Вам за все.
 
геометрія, 02.12.2015 - 16:18
Гірко і боляче, Ганнусю, але треба і писати, і читати, й внукам все розповідати... 12 43 42 flo36 flo31 flo34
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пам*ятаймо і несімо дітям і внукам нашим правду! Спасибі, Валю. flo13 flo13 flo13
 
Valentina, 02.12.2015 - 16:06
16 17
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю. Я коли прочитала Ваш вірш про Десну, зрозуміла, що ми земляки (Я родом із Ічнянського району). osen1 flo04 osen1
 
Єлена Дорофієвська, 02.12.2015 - 15:22
Заберу, прочитаю дітям. Дякую! flo26
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Оленко. Дай Боже нашим дітям, нашій землі ніколи не зазнати подібного. 16 give_rose 22 21
 
Віталій Назарук, 02.12.2015 - 14:12
Страшно, дуже страшно... Пам'ятаймо і передаваймо поколінням!!! 17 17 flo26
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Віталію. Історія обов*язково скаже своє слово чи то нашими устами, чи іншими, але повторитися це не може! flo16 16 16
 
Ліна Ланська, 02.12.2015 - 13:27
Та хіба його розкажеш?Оті млинчики з лободи,висівки замість хліба,тюрма за жменю колосків... 17 cry
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Треба, Ліночко, треба. Це наше гірке минуле. Щоб збудувати нове, треба мати добру основу, а вона в нашій історії. Дякую за розуміння. 17 17 17 cry
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie