Ми по зорях гуляли,
Щастя шукаючи.
Ми тихо впали
На трави вмираючі.
Довго кохались,
До самого ранку.
Щастя ділили,
До неминучого світанку.
Сонце зійшло,
І ніч померла.
Мовчання пройшло,
І тиша завмерла.
Були ми одні,
На краю неба стояли.
Чекали нас рідні,
А ми не вмирали.
Звала рідня нас,
Озватись ми не хотіли.
Та розділили нас на раз,
Але сонце ми серцем зігріли.
Тіло наше забрали вони,
Одягли пишно і положили.
Несли його у шикарній труні,
Лиш душі нам залишили.
Зостались ми самі,
Будемо разом назавжди,
І підемо по небесній імлі,
Щоб знов шукати щастя.
01.04.08.
C:\Documents and Settings\8\Мои документы\Т.А\Ната стихи- 2009-2010.doc
