Бо я не сплю - в полоні тисяч зір...
В мені прокинулась , нарешті, незалежність.
І боронити я готова , наче звір
Свою й твою вкраїнську приналежність...
Бо я не сплю.. чомусь не спить душа,
Чомусь думки, неначе роєм линуть..
А час немов навмисно : не спіша,
Може чекає, щоби стрілку перекинути?
Бо я не сплю, бо вся земля не спить.
Бо серце так болить за Україну.
Вітер воєнний іще гірш шумить,
Там, де в окопах люблять Батьківщину.
Бо я не сплю. О, Боже дай снаги,
Витримувать ті танки і гармати,
Дай сили , Боже ... прошу, збережи
Від потрясінь стареньку сиву матір.
Бо я не сплю, бо в Києві війна,
Бо гинуть люди по вже прийнятих законах...
Я люблю Україну і дарма, що така я... дарма.
Вона буде цвісти... ми здолаємо всі перепони...
