|
В комп'ютері онлайн,
І Інтернет-безлім безперебійний,
і купа міркувань,
як павутина в голові суцільна...
В полоні соцмереж,
сторінку щосекунди оновляю,
хоч знаю не зайде́ш,
та звістку все одно чекаю...
У списку друзів ти,
Займаєш місце,звісно, що найперше,
Зупиниться хай світ,
і дасть змінити хід подій прийдешніх...
Я пропоную мир,
я пропоную грати тепер чесно,
не просто, та повір,
дай знати, що напруга трохи скресла.
Я пропоную мир,
давай сюди, хутчій, іди в обійми,
мені бракує слів,
і серце відбиває ритм постійно...
Дивлюсь у твій профайл,
там фото таке рідне і чарівне,
і в голові луна,
це "зрозумій мене" постійно...
Твоє одне ім'я,
закарбувалось у моєму серці,
чия ж була вина,
хто був із нас тоді занадто впертий...
Я знаю, що болить,
обом сьогодні нам ця дивна сварка,
я пропоную мир,
все досить! Мир! І Basta! Крапка!
Я пропоную мир,
я пропоную грати тепер чесно,
не просто, та повір,
дай знати, що напруга трохи скресла.
Я пропоную мир,
давай сюди, хутчій, іди в обійми,
мені бракує слів,
і серце відбиває ритм постійно...
ID:
608992
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 24.09.2015 13:42:20
© дата внесення змiн: 24.09.2015 13:42:20
автор: Sama_po_Sobi
Вкажіть причину вашої скарги
|
