ти залишаєшся або
вмираєш
і любо синявіє тайна у білім волоссі.
як сталось, що у небовій скринці
стільки померлих?
як сталось, що ти вмираєш
або залишаєшся?
любо та річка вилискує
риб'ячим лезом у горло ранню.
тиша така, що змолімось ще дужче,
ніж сонце на цій землі.
як сталось, що ти
не сестра землі?
і хто приписав у кутку твоєї
мови, що мовчання -
дорога святих?
на дорозі каміння скрегоче,
і червоний туман.
диво таємне - у волоссі синє,
любо тягнутись до скринці
ніжно, що раз - і згадала,
як сталось, що плине
не час, а любов до сліпих і
невтішних.
як сталось, що ти залишаєшся
і вмираєш,
як риба і лезо,
як дорога й святі?