Чом хмаринка біленька поспішає у вирій?
Чом тумани ранкові лягають в траву?
Чому серце так тужить, так тужить за миром?
Чому очі так часто пускають сльозу?..
Між степів ковилових, лежить юне тіло,
А у небі кружляють хмарки вороння,
Цьому хлопцеві вчора іще сонце святило,
Та воно враз погасло цій дитині зрання.
Ой ти, доленько - доле, не вернути дитину,
Лиш душа прилетить на батьківський поріг.
Він неначе родину, захищав Україну,
Та в степу ковиловім сивим смутком поліг.
Пісня зачіпає самі тонкі струни душі (Ой ти, доленько-доле, не вернути дитину). Я б справді запропонував дві поправочки - Сонце світило і на батьків поріг.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зауважень немає. Пісня! 
