-Геть з мого життя! Так вже до мене розпочали говорити
-Забудь про мене наче і нема,
і вже буду не з тобою а на вік сама,
бо це брехня що хтось так може полюбити...
І ніколи не проси про каяття! До мене почали кричати.
-Тобі не знати ким до тебе я жила,
і що моя краса це ще не сила,
а блиск в очах тебе мій точно може вбити...
-Я тебе так само зможу полюбити! До мене почали мовчати
І тільки я не чув а серце знало,
і тільки її до себе звало,
але уста не мовили а почали мовчати...