Марина Цвєтаєва: «Легковажність»
Легковажність!- То милий гріх,
І супутник і ворог милий!
Мені в очі ти бризнув сміх,
Ти мазурку в мої бризнув жили.
Берегти не навчив ти кільця,-
З ким Життя б мене не повінчало!
Починать навмання з кінця,
Де початком закінчення стало.
Буть тростинкою й бути, як сталь,
У житті, де так мало ми можемо.
Лікувать шоколадом печаль,
Сміючись всім своїм перехожим.
*****
Марина Цветаева: «Легкомыслие»
Легкомыслие!- Милый грех,
Милый спутник и враг мой милый!
Ты в глаза мне вбрызнул смех,
Ты мазурку мне вбрызнул в жилы.
Научив не хранить кольца,-
С кем бы Жизнь меня ни венчала!
Начинать наугад с конца,
И кончать еще до начала.
Быть как стебель и быть как сталь
В жизни, где мы так мало можем…
- Шоколадом лечить печаль,
И смеяться в лицо прохожим!
