Холодний дощ навколо тиша
від болю затихла і душа
Яка ж це непідйомна ніша
за яку людина не варта ні гроша
Ось ці не стерпні почуття,
які вбивають в нас життя
Та для когось як брудне взуття,
яке ліниві викидають у сміття
І за це лицем нас ставлять до стіни
без помилок та без вини
Неначе чекаючи від нас війни,
яка залишить по собі руїни
Та хіба це варте щоб вмирати
заради того хто не може покохати
Це варте щоб заради неї жити
і все життя її любити...