Були слова, були і мрії
Вогонь без диму знищив все
На згарищі збирать надії
Поки їх вітер не знесе.
Вогонь нещадно нищив квіти
Ті що удвох садили ми
Я так хотів його згасити
Закрити їх хотів грудьми.
А ти була неначе поруч
Ти бачила напевно все
І не прийшла мені на поміч
Щось тут не так, щось тут не те.
Це мабуть сон чому ж так темно
Це все неправда все плітки
Я ось проснусь ми знов підемо
В наш дивний сад садить квітки.
