Сл.,муз.,вик.,зап. - Микола Шевченко
Скошенеє небо
1
Скошенеє небо,
зношене взуття...
Мною ти - не гребуй,
я твоє - недоношене дитя.
Переношене дитя.
А щоб полетіти
на тибя, права.
Раві, мулла, піпа,
лама, ксьондз не видава.
Овва... Хтось інший видава...
Приспів:
Небо, небо, небо, неболить - в небі.
Небо, небо, небо, небоюсь неба.
Небо, небо, небо, неборака - ліз би рака...
Небо, небо, небо, небеса косі,
каси, кеші, куля покуса - кості...
Плечі брата, крові втрата, площа-проща,
мощі, рака...
2
Кожен свій до неба
обирає шлях.
Кожен тут - за себе.
Най же трафить шляг
типів тих, хто піти туди тобі допомага...
Небо угорі десь там -
було і буде.
Небом треба дихати -
не рвати груди!
Хтозна де, коли і як
воно тебе чига...
Приспів:
Хто тобі казав, що не болить в небі?
Хто туди літав і не боявся неба?
Рака ж навіть по воді - не поплазуєш...
Чуєш, в небі на горі свистять коси,
янголи, снопи, врожай і сліз роси...
Як шкода, що ти вже все це... чуєш...
25.06.15
Оригінальна вийшла річ,цікавий пошук і щодо тексту, і щодо музики.
Жанр - мабуть скоріше фанк. Психоделіка пишеться, виконується і сприймається в наркотичному стані. А воно нам треба?
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, схоже на фанк, 100bpm, чітка ритміка, не вистача лише слепу на бас-гітарі . Згоден - ненада
. Згоден - ненада 
Реп... Я мало в тму смислю! Але смисл і звучання музики - єдині... Вітаю! 
