Ми як крещендо та дімінуендо:
Я лину вгору – ти прямуєш вниз.
Ми два початки все одного ж енду,
Розділені уламками реприз.
Та час прийде – з’єднаються частини,
І зліпить ноти вмілий музикант.
Нам все ж таки страшенно пощастило,
Що наш мотив – єдиний варіант.