Вірність Богу
Коли люди бачать мало,
Бог Всесильний бачить все,
Волі Господа не знають,
В Бога ж доля наша є.
Йосипа брати не знали,
Гордим він тоді не був.
У Єгипет продавали,
Бачив Бог усе і чув.
Він рабом служив покірно
Там молився в самоті:
«Хай нелегко буде тілу,
Був би спокій на душі»
Бог возніс його надміру,
Терпеливість плід дала:
Фараонова країна
Возвеличила раба.
Пастух Давид овечки пас,
Всі знали цього юнака.
Пророк прийшов і в певний час
Його помазав на царя.
Та цар Саул убить хотів,
Ганявся за Давидом.
Давид Саулові простив,
Бо знав – це Боже діло.
Чекав від Бога визнання
Завжди своєї віри.
Прийшла пора і на царя
Поставлений навіки.
Жило багато на землі
Покірних Божій волі:
Давид, Мойсей і Йосип, Даниїл –
Їх долі дуже схожі.
Їх знали як рабів,
Як тільки пастухів
Їх бачили. А Бог хотів
Прославить, як царів.
Коли люди бачать мало,
Хай ще менше бачу я.
Щастя іншого немає –
Вірним бути до кінця.
01.10.2004
