А коли часом так несміло,
Розсікаючи поглядом тишу
Ти покинеш це грішне тіло,
А я думи свої залишу.
І не хочеться більше плакать,
І не хочеться бути дужим,
Тільки шкода, що серця клапоть
Залишився таким байдужим.
Нам з тобою не вперше друже
У розлуці шукать причину
Тільки шкода, що відстані дужчі
Аніж віра у рідну людину.
Памятаєш, колись несміло
Ти торкнувся до мого серця
Я покинула грішне тіло
А душа й до сих пір не вернеться...
