По наростаючій, подібно,
До тріпотіння крил комах,
М’яко лоскочучи, і дивно,
Пекти на змучених губах.
Волосся розплететься знову,
І постатей кривих пітьма.
-Я не боюся,- скажеш - болю,
Своїх же ран і зокрема.
Він позіхне і посміхнеться,
Вимкне довкола ліхтарі.
-Твій біль далеко відгукнеться
Гарячим жаром у мені.
І так якось необережно,
Неначе лезом по щоці,
Торкнутись дивного безмежжя,
Мов згустків крові в молоці
