Нічна подорож до площі Філармонії
Груди каміння по вулиці вниз
Повільно сповзали бруківкою.
Ковзав з підошви погляд по них –
Було вже далеко по півночі.
В ефірі розтанули звуки симфонії,
«БрістОль» врешті змовк, дрімав зал філармонії.
Крапля остання фонтану навпроти
Сонно скотилась за шиворот борту.
Бар і Квітковий моргнули ліхтарно
Й теж вмить поснули – будити намарно.
Тільки цвіт сакури в місячнім сяйві
Тихо кружляв разом з листям у танці.
Скоро прокинеться місто зі сну,
Світло відродить бажань метушню.
«БрістОль» - готель сторічної давності у Чернівцях,
тепер - гуртожиток медуніверситету
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498934
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 14.05.2014
Стиль дуже подібний до J. Serg, такий собі урбаністичний. Але у тебе ніжніше, констатація побаченого у тебе не відсторонена, а зацікавлена, і бачиш ти в основному хороше, адже на воду у склянці теж можна подивитись двояко: напівпорожній і (як у тебе) напівнаповнений. Загалом дуже-дуже! Я теж хочу подорожувати до площі Філармонії ( уже 23 роки пройшло)!
Лоредана відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, то правда! Це не просто стиль - це кохання, яке триватиме вічно, навіть, коли закінчаться усі світи! То наша оголена неприхована таємниця!
Зрештою, J. Serg - це моє відчуття поезії....
Я теж хочу подорожувати до площі Філармонії ( уже 23 роки пройшло)! 
