Не йди, постій, послухай цю тишу,
наповнену гіркотою сигаретного диму і запахом солодкої вишні.
Ти бачиш, як холодно сьогодні ?
Ти відчуваєш цей холод у душі ?
Здається, літо ще було на порозі, але сьогодні особливо холодно вночі.
Чому вночі?
Чому мороз і ця холодна хвиля байдужості та болі приходить саме в часи вечірні, коли ми втомлені, не спроможні щось робити, коли ми падаємо на ліжко і просто хочемо відпочити від світу цього, від людей навколо,
але, натомість, ми впадаємо у глибоку тривогу,
у відчай важкий, із яким ми не в силі і не в змозі боротись. ?
він в нас у серці і він там назавжди.
руйнує живе все, для життєдіяльності варте.
Біль і осінь.
не просять, не вимагають запрошень.
просто йдуть стежками любові, залишаючи позаду спотворені душі людей, покалічені серця і рани,
зруйновані шляхи до спокійного і щасливого життя.
Осінь. .
Вона і до тебе дійшла..
