Молилась мати. У кутку стояла,
Для сина доленьки просила у Святих,
Він був далеко, та стара не знала,
Що вже нема її соколика в живих.
І свічка полум’ям червоним мерехтіла,
Чаділа димом в стелю, чорним та їдким,
Стара у Господа багато не просила:
Щоб повернувся син до матері живим.
А за вікном зима скрегоче та лютує,
На небі янголи похмуро-мовчазні,
Господь молитви материнської не чує,
І слізьми землю укривають матері.
Загинув син, кати за правду вбили,
Але не просто наш народ зламати,
Боротись будемо, допоки стане сили
І поки молиться під Образами мати.
25.04.2014
