Москалику, кого ж ти, сука, б’єш,
По своїй крові, по своїй родині,
Чи путіна до спілки ти зовеш,
А ти ж родився, як і я у Україні…
Тут словеса, і тут нема рабів,
Тут синє небо, і яскраві зорі,
Тут обирають не з москви попів,
Поля у нас багаті й неозорі!
«Гуманітарку» залиши собі…
Ти накорми народ, який завжди голодний,
Ми здобуваєм щастя в боротьбі,
Невільником тепер у нас не буде жодний.
Перетворили наш Схід на руїни, а тепер гуманітаркою розщедрилися!.. *Бійтеся данайців, що приносять дари*. Хай тримають для своїх. Після заборони на ввіз імпортних продуктів їм скоро і самим не буде що їсти.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Угу! Які щедрі! Розвалили нашу країну, і далі думають, як заповзти далі. Як плазуни. Такі щедрі. "Пожалів вовк кобилу, та залишив хвіст та гриву".
Хай вони тією гуманітаркою захлинуться.
А вірш чудовий.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віталію, ось знайшов цитату про свій народ О, Солженіцина, краще напевне не скажеш:
"Нет в этом мире мельче, сволочнее и хамовитее особи, чем кацап. Рождённый в нацистской стране, вскормленный пропагандой нацизма, - этот *** никогда не станет Человеком. У его страны нет друзей - либо холуи, либо враги. Его страна способна только угрожать, унижать и убивать. И за сохранение этого статуса Рассеей рядовой кацап готов пожертвовать собственной жизнью, жизнями своих родителей и детей, качеством жизни собственного народа. Воистину: кацапы -звери. Лютые, кровожадные, но... смертные."
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00