А я хочу кави. Просто гарячої кави,
Просто її аромату.
І зустрічі у запашному місці.
І очі твої лукаво
Дивились і викликали щем.
І щоб надзвичайно тепло
І сонячно за вікном
І щоб з ногами на крісло
Забратись,
Зібгати якийсь килимок,
Щоб трохи було нечепурно,
І мало рівного і гладкого,
А більше пухнастого,
Або не голеного і шкарубкого…
Схилити набік голову,
Задумливо дивитись на гущу
І хочу щоб світ десь на пробу
Був сильніший і дужчий.
І щоб навколо квітів крутились яскраві бабки,
Сміялись до мене автівки,
Підлизувались коти і собаки.
Хочу потягу надприродного,
Чи саме простого, як у бутті,
Щоб ти мені снився-снився,
А потім спромігся прийти…
І хочу бути сміливою і босоного йти,
Тримаючи босоніжки
У твоїй засмаглій руці…
І доріжки хочу такі,
Щоб легко і зручно бігти,
І ніжки мої симпатичні
Щоб для цього довіку були прудкі…
Солоні твої поцілунки,
Аби щоб солодших не знати,
Щоб безтурботно бути,
Щоб мовчки,
Але неодмінно знати…
І щойно закінчиться кава,
Знов горнятка кавність п’янить,
Знов гаряче і зухвало ти будеш мене любить.
І хочу щоб всюди-всюди
Те саме було…
Схилити набік голову,
Задумливо дивитись на гущу
І бачу що світ, аж на пробу,
Став сильніший і дужчій.
Я просто хочу кави…
28.07.14
картинки з інтернету