Дівчинко,
навіщо Вам коси,
Якщо ховаєте їх під хустину?
Дівчинко,
навіщо Вам очі,
Якщо опускаєте їх так дитинно?
Дівчинко,
навіщо Вам руки,
Якщо ви нікому їх не подаєте?
Дівчинко,
навіщо Вам груди,
Коли їх не бачать поети?
Дівчинко,
вам губи навіщо?
А серце гаряче?
Навіщо вам це,
Та іще так багато?
Розсипте по полю конопляні коси,
Віддайте вечору очі,
Світлому ранку – серце,
Руки віддайте ніжності…
Ось тоді
Я буду уклінно просити дозволити
цілувати Ваші губи.
