Вірш написаний 24 березня, 2013 року.
Страх людей
Їхні страждання
Їхній біль
Переживання
Що мене болить?
На правду, любі друзі вам скажу
Те, за що переживаю
Собі голову ламаю
Серденько моє горить
Мозок мій уже кипить
Бо вкраїна наша мила
Не одне десятиліття
Обливається потоком
Крові і поту селянина
Ти пробач мене, вкраїно
Що не можу все змінить
Що ступаю собі вільно
А тобі усе болить
Мова твоя загадкова
Понівечена не раз
І слова й пісні казкові
Цвіт калини
Її смак
Геніальнії митці,
Ті, що тебе захищали
Повмирали вже давно
А живих попідкоряли
Все багатство, що було
Зникло все воно давно
Всі грабують тут зухвало
Без боязні й без кари
А колись прийде до влади
Той хто долі є обранцем
Той,хто зробить з депутатів
Зляканих, тихих вигнанців
Й покарає їх за те,
ЩО творили тут свавілля
Що згубили ту любов
Боже! Що за божевілля!
Все колись пережила
Та країна золота
І колись її вбивали
Кров’ю потом обливали
А тепер вона зі мною
Буде творить чудеса
Я б хотіла все змінити
Бунт великий утворити
Українців всіх підняти
Мітинг організувати
Скинути погану владу
Що рішає за людей
І зробити так щоб всюди
Були чесні й добрі люди
Дать їм сили добре жить
І цьому життю радіть
І сміятись і кричати
Вітер теплий відчувати
Як же це мені зробити?
Біль й ненавить прибити?
Може хтось мені підкаже?
Вірний шлях мені покаже?
щиро 
