Я дякую Богу за всі мої терни й троянди ,
Що дано мені на життєвій дорозі пройти,
Я сльози сприймаю,неначе з алмазу бриліанти,
В падінні встаю і ще більше бажаю іти.
І відчай відкину далеко в пустелю забуту
В Надії і Віри візьму два блаженні крила.
Я дякую Спасу за щастя своє і за смуток
Що всі перешкоди із Богом здолати змогла.
Коли в моїм тілі,як блискавка біль розірветься .
Смирення попрошу,згадаю я рани Христа.
І враз у душі іскра Божого серця проллється ,
І біль відійде, і хвороба відступить моя.
Я дякую Богу,що хрест помагає пронести,
І кожна сходинка все зміцнює душу мою,
І всім перемогам,падінням і злетам,
Складаю я щиро на вівтар подяку свою.
13.04.2014р.
Дуже красивий вірш
Його добре читати у важкі хвилини і розуміти, що ти не один в цьому світі - в тебе є підтримка Бога, а також скільки в житті вже здолано перешкод)
Значить не варто зупинятись й надалі
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Промінчику,що розумієш,хай благословить Бог твою молодість
красиво!
